Арешт рахунку і зарплати в Іспанії (embargo): що не можуть забрати

Що таке арешт коштів (embargo) і хто його накладає

Арешт коштів (embargo) — це примусове утримання ваших грошей чи майна в рахунок боргу. Його призначають не на початку спору, а на стадії виконання (ejecución): рішення чи наказ уже є, і запущено механізм стягнення. Це не «лист із погрозами» від колекторів — це виконуваний наказ, у якого є автор, номер справи і правові межі.

Перевірити арешт — €9,90

Накласти арешт може суд — зазвичай після програного процесу або наказного провадження (monitorio), на яке ви не відповіли. За податками, штрафами і внесками соцстрахування арешт накладає сама адміністрація — податкова служба (Hacienda), соцстрах (TGSS) або дорожнє відомство (DGT) — в адміністративному порядку, без суду. Важливо: зарплатний захист в обох випадках однаковий.

До банку і роботодавця наказ доходить напряму: банк зобов'язаний заморозити залишок, роботодавець — утримувати частину зарплати. Нерідко банк дізнається про наказ раніше за вас: ви бачите заблокований залишок до того, як отримуєте повідомлення. Це прикро, але саме по собі не робить арешт незаконним.

Виконання дорожчає: суд закладає основну суму плюс приблизно 30% зверху — на відсотки та витрати (ст. 575 LEC). Тому заморожено зазвичай помітно більше, ніж сам борг. Це стандартна практика, а не помилка, але надмірний арешт можна просити знизити.

Арешт — не конфіскація назавжди і не вирок. Значна частина доходу захищена законом, а для надмірних і помилкових блокувань є механізми скасування. Але весь цей захист заявний: поки ви мовчите, гроші рухаються до стягувача.

Кого це стосується: чотири типові сценарії

• Програне або проігнороване наказне провадження (monitorio). Найчастіший шлях: ви не відповіли на судову вимогу про оплату у 20 днів — і борг перейшов у виконання. Якщо ви взагалі не отримували ту вимогу, це окрема лінія захисту — див. розділ про повернення.
• Податкові борги та штрафи. Hacienda, TGSS і DGT арештовують рахунки в адміністративному порядку — швидко і без судді. Шкала захисту зарплати діє та сама, а розстрочку за такими боргами дають майже рутинно.
• Борги за аліментами (pensiones de alimentos). Тут правила жорсткіші: недоторканний мінімум SMI НЕ діє. Скільки утримувати, вирішує суддя в кожній конкретній справі (ст. 608 LEC). Якщо ваш борг аліментний — не розраховуйте на звичайну шкалу.
• Співвласники спільних рахунків. Арештувати можна лише частку боржника, але на практиці банк заморожує весь залишок. Якщо у вас спільний рахунок із боржником — ви теж учасник цієї історії, і свою частину доведеться заявляти письмово.

Що не можуть забрати: п'ять ключових захистів

• Абсолютний мінімум: дохід у розмірі мінімальної зарплати (SMI) недоторканний повністю (ст. 607 LEC). SMI встановлює уряд щороку — у 2025 році це 1 184 € на місяць у 14 виплатах; актуальне значення перевіряйте. Усе, що вище, утримують лише з перевищення і за прогресивною шкалою: з другої «сходинки SMI» — 30%, з третьої — 50%, з четвертої — 60%, з п'ятої — 75%, далі — 90%. Приклад: із зарплати у півтора SMI забрати можуть лише 30% від тієї половини, що понад мінімум, — а не 30% від усієї зарплати.
• Зарплата і пенсія, що вже надійшли на рахунок, зберігають захист ст. 607 у місяці надходження. Гроші не втрачають «імунітет» через те, що перераховані в банк. Але на практиці банк заморожує все підряд — і саме ви маєте письмово заявити про звільнення захищеної частини, поки гроші не пішли стягувачеві.
• На спільному рахунку арештувати можна лише частку боржника. Співвласник, який не має стосунку до боргу, має право письмово заявити про свою частину і вимагати її розблокування — банк сам розбиратися не буде.
• Надмірний арешт можна знизити. Якщо заморожено чи арештовано майна явно більше, ніж потрібно для покриття боргу з витратами, подається клопотання про зниження арешту (ст. 612 LEC).
• Саме виконання можна оскаржити: заперечення проти виконання (oposición a la ejecución, ст. 556 LEC) — протягом 10 робочих днів із вручення постанови. Підстави обмежені: борг сплачено, сплив строк давності, була угода про відстрочку. «Я не згоден із боргом по суті» на цій стадії вже не працює — тим важливіше не пропускати раніші вікна.

Строки, які не можна пропустити

• 10 робочих днів із вручення постанови про виконання — на заперечення проти виконання (oposición a la ejecución). Це коротке і жорстке вікно: пропустили — виконання триває, і повернутися до спору про сам борг майже неможливо.
• Заява про звільнення захищеного доходу — якомога раніше й обов'язково ДО того, як банк перерахує гроші стягувачеві. Формального дедлайну немає, але кожен день зволікання — ризик, що захищена зарплата поїде з рахунку.
• Якщо захищений дохід уже списали — вимагайте повернення письмово. Право не згорає через те, що гроші пішли, але домагатися повернення довше і важче, ніж не допустити списання.
• Адміністративні арешти (Hacienda, TGSS, DGT): на скаргу до самого органу (recurso de reposición) — зазвичай один місяць із повідомлення; далі — економіко-адміністративна скарга (reclamación económico-administrativa). Паралельно можна і треба просити розстрочку.
• Шлях нікчемності — якщо виконання виросло з наказного провадження (monitorio), яке вам належно не вручали, — формально не обмежений коротким строком, але зволікати не можна: що раніше ви заявите про дефектне вручення, то переконливіша позиція і то менше грошей встигне піти.

Які документи зібрати

• Сам наказ: постанова суду про виконання та арешт (auto/decreto de embargo) або адміністративне повідомлення (diligencia de embargo). Якщо на руках його немає — запитайте в банку реквізити: хто наклав арешт і номер справи.
• Банківські документи: повідомлення про блокування, виписка з рахунку за останні 3–6 місяців. З виписки видно, що саме заморожено і звідки надходили гроші — це основа заяви про звільнення.
• Підтвердження доходу: розрахункові листки (nóminas), довідка про пенсію чи допомогу. Вони доводять, що на рахунку лежить саме захищений дохід, а не вільні заощадження.
• Історія боргу: первісна вимога, документи наказного провадження (monitorio), листування з колекторами чи відомством, докази оплати, якщо платили. Це база і для заперечення, і для лінії про дефектне вручення.

Покроковий план: перші 48 годин і далі

• Запитайте в банку реквізити наказу: хто наклав арешт (який суд чи орган), номер справи або провадження, арештована сума. Банк зобов'язаний назвати джерело блокування — без цього ви дієте наосліп.
• З'ясуйте, суд це чи адміністрація. Від цього залежить усе подальше: суд — отже, вступ у справу і заяви через нього; Hacienda/TGSS/DGT — отже, адміністративні скарги і розстрочка.
• Зберіть докази доходу: розрахункові листки, довідку про пенсію/допомогу, виписку, де видно надходження. Порахуйте свою позицію за шкалою ст. 607: що у вашому доході недоторканне, а що могли утримувати.
• Вступіть у справу (personarse), якщо арешт судовий. Із цього моменту ви отримуєте доступ до матеріалів і повідомлення — і перестаєте дізнаватися новини від банкомата.
• Подайте письмову заяву про звільнення захищеного доходу — до суду чи органу, що наклав арешт. Зазначте: на рахунок надходить зарплата/пенсія, мінімум SMI недоторканний, шкалу застосовано неправильно або не застосовано взагалі. Просіть розблокувати захищену частину до перерахування грошей.
• Якщо є підстави — подайте заперечення проти виконання (10 робочих днів) або, за адміністративного арешту, скаргу (recurso de reposición). Паралельно перевірте: чи не утримують ту саму зарплату двічі — у роботодавця і на рахунку.
• Якщо борг реальний і підстав для спору немає — просіть розстрочку чи відстрочку (aplazamiento/fraccionamiento): Hacienda/TGSS дають її майже рутинно, а за судовим виконанням домовляйтеся зі стягувачем про графік. Керований графік завжди кращий за життя від блокування до блокування.

Типові помилки, які все погіршують

• Перекинути гроші родичу або «сховати» на іншому рахунку. Виведення активів, щоб ухилитися від стягнення, — це потенційно злочин: приховування майна від кредиторів (alzamiento de bienes, ст. 257 Кримінального кодексу). Боргова проблема стає кримінальною. Законний захист — заявляти належні мінімуми й оскаржувати, а не ховати.
• Ігнорувати подальші повідомлення. Після першого блокування процес не зупиняється: далі — перерахування грошей стягувачеві, нові арешти, утримання із зарплати. Кожне пропущене повідомлення — втрачене вікно реакції.
• Не заявити звільнення захищеного доходу. Найдорожча помилка: банк не зобов'язаний сам відрізняти зарплату від заощаджень, суд не перевірить за вас. Мовчання = гроші йдуть.
• Заплатити «посереднику» за розблокування. Жодна фірма не «знімає арешт за 48 годин своїми каналами». Розблокування захищеної частини — це безоплатна процедура за законом, а не платна послуга знайомих.
• Сплутати судовий арешт із банківським блокуванням. Якщо банк заморозив рахунок сам — через перевірку походження коштів (KYC) чи підозру в шахрайстві, — це зовсім інша процедура з іншими важелями. Спершу з'ясуйте природу блокування, потім дійте.
• Пропустити 10 робочих днів на заперечення. Це єдине вікно, щоб оскаржити саме виконання — оплатою, давністю, угодою. Після нього залишаються лише точкові інструменти.

Якщо списали більше, ніж дозволено

• Вимагайте повернення письмово. Захищений дохід, що пішов стягувачеві, підлягає поверненню: подайте до суду чи органу, який наклав арешт, заяву з розрахунком за шкалою ст. 607 і випискою, де видно джерело коштів.
• Просіть зниження арешту (ст. 612 LEC), якщо заморожено чи арештовано явно більше, ніж борг із витратами. Суд зобов'язаний співвідносити арешт із розміром стягнення.
• Якщо виконання виросло з наказного провадження (monitorio), якого вам не вручали, — заявляйте про нікчемність через дефектне вручення. Це важкий шлях, але він скасовує все виконання цілком; знадобляться докази, що повідомлення йшло на неправильну адресу або вручалося з порушеннями.
• Розберіться, з чого все почалося: наші гайди про лист із суду і про наказне провадження (monitorio) допоможуть зрозуміти первісну справу — а гайд про колекторів знадобиться, якщо борг було перекуплено і у виконанні бере участь фонд.

Пов'язані матеріали

Часті запитання

Офіційні джерела